Організація
харчування
Постанова КМУ від 24.03.2021 р. № 305
“Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку”
Що варто знати про алергію
Наразі відомо більше 20 000 алергенів, кількість яких продовжує зростати.
Реакція імунної системи організму на алерген – алергія.
Фактори, що сприяють розвитку алергії:
-
спадкова схильність (якщо у обох батьків є алергія, то у дитини ризик захворіти алергією складає 70%, якщо лише один - 40%);
-
довкілля (кількість та природа алергенів, кліматичні, географічні, екологічні умови);
-
незбалансоване харчування, супутні захворювання, загальний стан здоров’я, стреси.
Всі алергени поділяють на дві групи:
-
ендоалергени, що утворюються всередині організму (клітини, ушкоджені інфекцією, хімічними, фізичними та іншими впливами);
-
екзоалергени – речовини, що впливають на людину зовні.
У свою чергу екзоалергени поділяють на:
-
інфекційної природи (алергени бактерій, вірусів, грибів, найпростіших і гельмінтів);
-
неінфекційної природи (пилкові, харчові, побутові, інсектні, промислові та інші).
Пилкові алергени – найчисленніші, їх налічується близько 100 видів.
В Україні один з основних видів пилку, що викликає поліноз (алергічне захворювання) – пилок злакових.
Для кожного регіону характерний свій календар запилення рослин.
-
квітень-травень: береза, вільха, горішник, дуб, ясен, клен, тополя, ліщина, в’яз, верба;
-
червень-липень: тимофіївка, грястиця, вівсяниця, лисохвіст, костер, пирій, тонконіг, райграс, кукурудза, липа, тощо;
-
липень-вересень: полин, амброзія, кульбаба, лобода, цикламен, тощо.
-
Прояви алергії залежать від алергену, з яким контактує організм. Найпоширеніші симптоми алергії: чхання, закладеність носу, свербіж шкіри, сльозотеча, почервоніння, кашель.
Симптоми алергії часто схожі з проявами інших хвороб. Тому, щоб правильно вести лікування, необхідна точна діагностика (виявлення алергену).
Профілактичні заходи передбачають уникнення контакту з алергеном.
Лікування – алергоспецифічна імунотерапія. Імунотерапія довготривала і потребує не менше року.
За матеріалами Центру громадського здоров'я МОЗ